Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дітки

Ді́тки, -то́к, с. Ум. отъ ді́ти.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 392.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІТКИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІТКИ"
Блюваки, -вак, ж. мн. Блевотина.
Відмерти Cм. відмірати.
Гноття, -тя, с. Отрепье. Де вже думати про одежину!... Все позношувала! Саме гноття та рем'я висіло. Мир. ХРВ. 25.
Зматчі́лий, а, е. Объ ульѣ: лишившійся матки.
Їзда, -ди, ж. Ѣзда. Рудч. Ск. II. 171. Санна їзда — ангельска їзда, але дідчий виворот. Ном. № 11433.
Оплаканий, -а, -е. 1) Оплаканный. 2) Несчастный, достойный жалости. Устино, серденько! Оплакана годинонька твоя. М. В. (О. 1862. III. 42). Весілля одгуляли оплакане. Г. Барв. 377.
Пошкалювати, -люю, -єш, гл. Посмѣяться надъ чѣмъ.
Продідувати, -ду́ю, -єш, гл. Прожить старикомъ.
Самопічний, -а, -е. Самъ пекущій. самопічна діжа = діжа самопіч. Чуб. II. 38.
Скализуб, -ба, м. Зубоскалъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДІТКИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.