Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дітонько

Дітонько, ді́точко, -ка, с. ласк. отъ дитя. Дѣточка. Захотілось моєму діточку.... Ном. № 9302.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 393.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІТОНЬКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІТОНЬКО"
Жа́сний, -а, -е. Страшный. Желех.
Здійми́тися, -му́ся, -мешся, гл. = здійнятися.
Инаково нар. = инак. Трошки инаково росказано. Ном. № 12251.
Лу́сом нар. Огуломъ. А скільки візьмеш за них не нарізно, а лусом? Александр. у. Слов. Д. Эварн.
Ненажерливий, -а, -е. Ненасытный, обжорливый. Скатертина душа ненажерлива. Ном. № 12126.
Несміливо, несміло, нар. Несміло. Дівчина несміливо поглядала на Василя. Левиц. І.
Побрехати, -брешу, -шеш, гл. Поврать.
Присудник, -ка, м. Состоящій подъ чьей властью, подвластный. А він каже (бачте, присудникам вже своїм): «Іди по воду!» Рудч. Ск. І. 47.
Протурити Cм. протуряти.
Стяжечка, -ки, ж. Ум. отъ стяга.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДІТОНЬКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.