Вуличанин, -на, м. Участникъ гульбищъ и увеселеній молодежи на вулиці 2.
Зацвіріньча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = зацвірі́нькати. Употребляется также, когда рѣчь о дѣтскомъ говорѣ: Христос воскрес! — зацвіріньчала дітвора.
Палахнути, -ну́, -не́ш, гл. Вспыхнуть. Іван палахнув наче та поломінь. Віхтем піднялося полум'я вгору, — палахнуло на всю хату.
Попідкочуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Подкатиться (во множествѣ).
Прочнути, -ся. Cм. прочинати, -ся.
Спроба, -би, ж. Проба, опытъ.
Тугшати, -шаю, -єш, гл.
1) Дѣлаться туже.
2) = тужавіти. Грязь від морозу тугшає.
Увилювати, -люю, -єш, сов. в. увиля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Увиливать, увильнуть, ускользнуть. А вже ж тобі од того та не ввиляти, щоб старостам рушники не подавати. В хазяйській роботі ввилює.
Упокійний, -а, -е. Спокойный. Упокійної, святої землі не побачить.
Усячина, -ни, ж. Всячина. В притузі треба знать усячину і дороги щоб не питаться. Пошли вам, Боже.... всячину. Пан служив десь, і йому прислали з дому всячини. (одм.). Ум. усячинка.
