Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дітонько

Дітонько, ді́точко, -ка, с. ласк. отъ дитя. Дѣточка. Захотілось моєму діточку.... Ном. № 9302.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 393.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІТОНЬКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІТОНЬКО"
Вихилити, -ся. Cм. вихиляти, -ся.
Відвохрити, -рю, -риш, гл. Отколотить. Дав доброго диптю: відвохрив добре. Ном. № 3961.
Загни́лий, -а, -е. Загнившій.
Кріпота, -ти, ж. Прочность, крѣпость. Для кріпоти роблять стріхи над тином, щоб дощ не набивав. Донск. обл.
Нечисть, -ти, ж. Нечистота, грязь. (Свиня) усяку нечисть жере. Мнж. 149. Лопатою нечисть відкидають. Ном. № 8059.
Пособлятися, -ля́ється, сов. в. пособи́тися, -биться, гл. безл. Помогать, помочь (безлич.). Хоч плач, хоч пробач, — не пособиться. Кролев. у.
Посрібрити, -рю, -риш, гл. = посрібнити.
Тетерчин, -на, -не. = тетерин. Тетерчине мнясо. Шейк.
Тринькало, -ла, м. Расточитель, мотъ.
Удонька, удочка, -ки, ж. Ум. отъ удка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДІТОНЬКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.