Ато́ж, нар. 1) Какъ же, разумѣется. Чи ходив ти в поле? — Ато! «Бачив ти його»? — Атож ні? 2) Отрицательно: какъ разъ! нѣтъ!
В'язнути, -ну, -неш, гл. Привязываться.
Довг, -гу, м. Долгъ. Узяв його дідько за старий довг. Голод мутить, а довг крутить. Ум. Довжо́к.
Дрі́жджі, -джів, дрі́жчі, -чів, м. мн. Дрожди. Росте, як на дріжджах. Пішов, як рак по дріжджі. Пухла така, наче на дріжчах зійшла. А тут, не тобі кажучи, ростуть дочки як на дріжчах.
Живичува́тий, -а, -е. Смолистый. Живичувата сосна.
Кремпілець, -льця, м.
1) Косякъ для укрѣпленія полки.
2) Палка для связыванія узломъ концевъ веревки.
Необавки нар. Немедля, сейчасъ.
Поміщати, -ща́ю, -єш, сов. в. помістити, -міщу, -стиш, гл. Помѣщать, помѣстить.
Прихід, -хо́ду, м.
1) Приходъ, прибытіе.
2) Входъ. З приходу в селі твань страховенна. Йора з приходу узенька. Ой ходила та Маруся по вгороду та садила сад-виноград з приходу. на приході. При входѣ. Його хата у містечку на приході. Янкелева хата на місті зараз на приході.
Схилятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. схили́тися, -люся, -лишся, гл. 1) Склоняться. склониться, наклоняться, наклониться. Зацвіла твоя червона калина, схилилися калинові віти. Ісус же, схилившись додолу, писав пальцем. 2) Склоняться, склониться другъ къ другу. Ісхиляються в дуброві верхи із верхами. 3) Склоняться, склониться, соглашаться, согласиться. На те схилялись люде, щоб паняти землеміра поміряти землю.
