дільниця
Дільни́ця, -ці, ж. 1) Надѣлъ. Наші дільниці отам над шляхом. 2) Отдѣленная часть для работы въ полѣ. 3) Полевыя ворота за деревнею на выѣздѣ , a также канава вокругъ села для отдѣленія царини. 4) Канава пограничная.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 391.
Том 1, ст. 391.