Жа́лко нар. 1) Жаль, жалко. В матері дітки — нарівно жалко. Як поїдеш з України, буде комусь жалко. 2) Жгуче, больно. Як же жалко укусила мене муха. Ср. ст. Жалчіше.
Кутас, -су, м. 1) Кисть (на одеждѣ и пр.) для украшенія. На нашій ясній фані кутаси шовкові. 2) Въ гуцульской церкви, имѣющей видъ креста съ четырьмя крыльями: небольшой навѣсъ отъ дождя въ томъ мѣстѣ, гдѣ крыша крыла сходится съ крышей осмірки, составляя уголъ. Ум. кутасик.
Перешуміти, -млю́, -миш, гл. Перешумѣть.
Подзьобати, -ба́ю, -єш, гл. = подзюбати. Соловейко на маківці весь мак подзьобав.
Порострачуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Растратиться (во множествѣ).
Раченя, -няти, с. Раченокъ, маленькій ракъ.
Розлуплювати, -люю, -єш, сов. в. розлупи́ти, -плю́, -пиш, гл. Разламывать, разломить на части что либо хрупкое: посуду, яйцо и пр. Розлупила горщик, миску.
Теча, -чі, ж. Теченіе, течь. Теча як з лотоків.
Тогобіцький, -а, -е. = тогобічний. Тогобіцькі люде вертались із цього боку на свої міста.
Щикавиця, -ці, ж. Родъ растенія.