Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дітчий

Ді́тчий, -а, -е = Дитячий. А як я се ба й оженив, та став сі журити: треба лижки, треба миски, дітчеї колиски. Шух. І. 204.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 393.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІТЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІТЧИЙ"
Водограй, -граю, м. Фонтанъ. Желех.
Ді́йшлий, -а, -е. Зрѣлый, созрѣвшій. Ще ти дитя молоде, розумом не дійшле. Мет. 419.
Засно́вання, -ня, с. Закладка (постройки) и угощеніе по поводу этого. Шух. І. 89.
Міркува́тися, -куюся, -єшся, гл. 1) Соображаться съ чѣмъ, примѣняться къ чему. 2) Удерживаться, воздерживаться.
Перецвірчати, -чу́, -чи́ш, гл. = перецвіркотати.
Підглядник, -ка, м. Соглядатай. Післали підглядників. Єв. Л. XX. 20.
Порозмножуватися, -жуємося, -єтеся, гл. Размножиться (во множествѣ).
Тремтіння, -ня, с. Дрожаніе.
Учасне нар. = учасно. Ян посієш учасне, то будеш мав хліб. Камен. у.
Ціліненький, -а, -е. = цілісінький. Ціліненьку ніч казку кажуть. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДІТЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.