Білило, -ля, с.
1) Бѣлая краска, все чѣмъ можно бѣлить, убѣлять. Та й купили білила.... дідам бороди білити. Дівкам чорнило, парубкам білило.
2) = і. біль 1? Ой десь же ти, дівчинонько, з китаєчки звита, що ти мене задержала з вечора до світа. «Ой з китайки, не з китайки, з білого білила». Ум. білилечко.
Дрягва́, -ви́, ж. = дряговина. Cм. драгва.
Заголоси́ти, -шу́, -сиш, гл. Громко заплакать съ причитаніями. Прийшла його мила, китайку одкрила, китайку одкрила та й заголосила.
Запра́ва, -ви, ж. 1) Запросъ (при пропродажѣ). 2) Начинаніе, приготовленіе къ чему, матеріалъ для чего-либо приготовленный. Пропала вся заправа! І вже! шкода й заправи! 3) Приправа.
Небагатий, -а, -е. Небогатый, бѣдный. на розум небагатий. Глупый. Ой, татарине, ой сідий же ти, бородатий, либонь же ти на розум небагатий: ще ти козака у руки не взяв, а вже за його й гроші пощитав.
Прихахулити, -лю, -лиш, гл. = причепурити. Да ми в чоботи (сваху) да обуємо, таки сваху да прихахулимо.
Скраголь, гля, м. = скраколь.
Скуп, -пу, м. Плата, вознагражденіе; взятка. Хвершал за лікарство бере скуп. Одно скуп беруть з людей дяки за науку, а наука та.... Бере скуп з людей посередник.
Хамудь, -дя, м. = мудь 1.
Чередникувати, -ку́ю, -єш, гл. Быть пастухомъ стада рогатаго скота.
