Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дінниця

Ді́нниця, -ці, ж. Огорожа. I. 73, 76, 187.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 392.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІННИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІННИЦЯ"
Дорогі́сінький, -а, -е. Въ высшей степени дорогой. Моя й матінко, моя й дорогісінька. Мил. 200.
Каюшина, -ни, ж. Раст. 1) Trifolium montanum L. ЗЮЗО. І. 169. 2) Trifolium alpestre L. ЗЮЗО. І. 169.
Ковальний, -а, -е. Для ковки употребляющійся (о молоткѣ). Вас. 148.
Натолочувати, -чую, -єш, сов. в. натоло́чити, -чу, -чиш, гл. Много вытаптывать, вытоптать (о травѣ, хлѣбѣ). Желех.
Очутися, -чуюся, -єшся, гл. = очутитися 1. Вх. Зн. 45.
Поторгати, -га́ю, -єш, гл. Подергать. Зійшла вона з дочкою на рундук, поторгала дверми, — ні духу не чути. Св. Л. 79. Хоть би були поторгали (собаки), хоть би були з'їли, в мене тоді опріч тебе чотирі седіли. Гол. І. 243.
Прищеплювання, -ня, с. Прививка.
Риночка, -ки, ж. Ум. отъ ринка.
Смолавець, -вця, м. Сопливецъ. Угор.
Тріщ, -ща, м. = тирч. Вх. Лем. 475.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДІННИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.