Брязкальце, -ця, с. = брязкало 1. Скрізь будуть брязкальця дзвінкі.
Гатити, -гачу, -тиш, гл. 1) Гатить, запруживать, мостить. Мости мостили, греблі гатили. Я греблю гачу. Хоч греблю гати. (Так много). 2) Накладывать въ большомъ количествѣ. І на віщо стілько дров гатити в грубу? 3) Бить, колотить, рубить. Молотом гатити. І ногами товче, і пулами гатить. 4) Стрѣлять сильно, напр. изъ пушекъ. Із рушниць стріляли, другі з мущирів гатили.
Косорити, -рю, -риш, гл. Наряжать, красиво одѣвать.
Напе́рстниця, -ці, ж. = наперстник 2.
Обезглуздити, -джу, -диш, гл. Лишить разсудка. Який вас обезглуздив кат?
Повиколювати, -люю, -єш, гл.
1) Выколоть (во множ.). Взяли йому очі повиколювали. Перепеличенько, не літай так поночі, бо повиколюєш на стерниночку очі.
2) Переколоть (всѣхъ).
Поневільний, -а, -е. Насильственный, принудительный. Там на горі церковця стояла, там дівчина поневільний шлюб брала.
Роскущитися, -щу́ся, -щи́шся, гл. Разрастись кустомъ. Роскущилась бузина.
Роспаковувати, -вую, -єш, сов. в. роспакува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Распаковывать, распаковать.
Сповіряти, -ряю, -єш, сов. в. сповірити, -рю, -риш, гл.
1) — на кого. Довѣрять, довѣрить кому. На діда Бутурлаку усі свої маєтки сповіряє.
2) — кому. Повѣрять, повѣрить, сообщить что кому. Своїх намірів він не сповіряв дома нікому. То Христя ж, коли так, усе роскаже, що сповірила їй подруга.
