Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бережина

Бережина, -ни, ж. 1) Прибрежье, побережье. Берегом, берегом, бережиною ой хто ж то приходив вечориною? Чуб. V. 92. 2) бережина. Береговая трава, береговое сѣно. Підем бережину поскидаємо. Харьк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 51.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕРЕЖИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕРЕЖИНА"
Безрідник, -ка, м. Безродный человѣкъ. Сирота безхатник і безріднік. Г. Барв. 243.
Гаремниця, -ці, ж. Гаремница, гаремная жена или наложница. Усіх жінок, усіх своїх гаремниць порозсилав Осман, куди схотіли. К. МБ. XI. 156.
Дубони́ти, -ню́, -ни́ш, гл. = ду́бкати. Вх. Зн. 16.
Залиця́ння, -ня, с. Ухаживаніе, любезничаніе. Не до козацького залицяння було убогому бурлаці. Хата. 159. Дівчатам до любого повабу, а молодим козакам до залицяння.
Захрясыты, -хряшу, -сыш, гл. Загромоздить, запрудить, покрыть. Так і захрясять воду гуси, — таких їх тут! Н. Вол. у.
Кульбавочка, -ки, ж. Раст. Hieracium alpinum. Лв. 99.
Оклоняти, -ня́ю, -єш, сов. в. оклони́ти, -ню́, -ниш, гл. Осѣнять, осѣнить. Ті ж іх тричі оклонивши вкупі образами, обливалися обоє гіркими сльозами. Мкр. Н. 25.
Покутє Cм. покуття 2.
Руля, -лі, ж. Дуло ружья. До того дотріскались, що за рулю не можна було взятись, так розгорілась. ЗОЮР. І. 69.
Цькувати, -кую, -єш, гл. Травить. На що ж ти собаками цькуєш? Шевч. 316. Рябко, уджга! — цькував дід та все лаявся. Левиц. Пов. 227.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕРЕЖИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.