Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бесєкур

Бесєкур, -ра, м. Родъ растенія. Вх. Зн. 2.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 53.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕСЄКУР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕСЄКУР"
Балберочка, -ки, ж. Ум. отъ балберка.
Відхухати, -хаю, -єш, гл. Теплымъ дыханіемъ снова отогрѣть.
Зацупі́ти, -пі́ю, -єш, гл. Одеревенѣть, лишиться гибкости. Від холоду пальці зацупіли.
Кодій, -дія, м. Названіе вола съ толстыми ногами. КС. 1898. VII. 46.
Настерти, -ся. Cм. настирати, -ся.
Носільник, -ка, м. = носій. А носільнички — хлопці-молодці, а кладільнички — середні люде. Гол. II. 13. Ум. носільничок.
Прив'язка, -ки, ж. Снурокъ, веревочка или что либо подобное, употребляемое для привязыванія, напр. красная гарусная нитка, которой гуцулки связываютъ концы своихъ косъ. (Шух. І. 135), веревочка, которой постіл привязывается къ ногѣ. Прив'язку біля постола обірвав. Волч. у. Шила сукню та й укоротила, шила черевички та й помалила, а остаточки — на підп'яточки, а обрізочки на прив'язочки. Грин. III. 47.
Прилигати, -га́ю, -єш, гл. Привязать налигачем (воловъ).
Стоніжник, -ка, м. зоол. Millepeda, тысяченогъ. Вх. Лем. 472.
Химерник, -ка, м. Чудакъ, странный человѣкъ. К. ЧР. 419.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕСЄКУР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.