Більмо, -ма, с. Бѣльмо. Більмо окові нічого не шкодить, але не бачить. Більмо із ока зганяти. А більмом би ти очі зайшли! (Брань).
Верч, -ча, м.
1) Свертокъ, пучекъ.
2) Небольшая булочка съ шишкой посрединѣ. Ее даютъ старости на свадьбѣ, чтобы впустили въ дворъ. Ум. верчик, верчичок. Що за той верчичок шпалер?
Вичепурити, -рю, -риш, гл. Прибрать, украсить. Викопала яму і як уже добре розсвіло, вичепурила її гарненько — зовсім готово.
Градови́й, -а́, -е́. Градовой. Пищать, як дідько в градовій хмарі.
Кропити, -плю́, -пиш, гл. Кропить, окроплять. Сонце світить, дощик кропить. Кропи нас, мати, свяченою водою.
Мече́ть 2, -ти, ж. Мечеть. Буде наш пан турецький до мечети від'їжджати.
Погідний, -а, -е. = погідливий. У щастє наше вдарив грім в погідную годину.
Пожуритися, -рюся, -ришся, гл.
1) Погрустить. Заспіває та й згадає, що він сиротина, пожуриться, посумує, сидячи під тином. Треба б було похмелиться, по худобі пожуриться.
2) Опечалиться (о многихъ). Пожурилися всі, — такі сумні сидять. Пожурились наші чумаченьки.
Постав, -ва, м. Штука, кусокъ (матеріи). Сукна дорогі поставами, не мірячи... брати. Постав матерії.
Радити, -джу, -диш, гл. 1) Совѣтовать, помогать. Добре той радить, хто людей не звадить. Радять мене люде. Було ражу її: зробімо так. 2) Рядить, судить, совѣтоваться. Як не радь, не буде так, як ти хочеш, а так буде, як Бог дасть. раду радити. Cм. рада 2. Малим діткам — ручечки бити, а старим дідам — раду радити, а старим бабам — поседіннячко, а господарам — поле орати. 3) Распоряжаться. Не моя то воля: родинонька мною радить, нещаслива доля.
