Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

березник

Березник, -ка, м. Березовый лѣсъ, роща. А тут йому з березника на зустріч шкандибає рижа кобила. Кв. Ум. березничок. Бігла теличка з березничка. Чуб. ІІІ. 479. Їздили ми по горах і по ярах, і по дубничках, і по березничках. Грин. ІІІ. 543.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 51.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕРЕЗНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕРЕЗНИК"
Домари́ти, -рю́, -риш, гл. Быть, находиться дома. Чи єс сама домарила, чи єс мала гості? Шух. І. 201.
Кужбитися, -блюся, -бишся, гл. Гнуться, горбиться. Желех.
Люби́ста, -ти, ж. = любисток. ЗЮЗО. І. 126.
М'якчи́ти. Cм. м'якшити.
Неправий, -а, -е. 1) Несправедливый. 2) Неправосудный.
Принижити Cм. принижувати.
Стовбурина, -ни, ж. Одинъ стволъ растенія.
Сторчки, сторчма, нар. = сторч.
Удрати, -ся. Cм. вдирати, -ся.
Шкапка, -ки, ж. Ум. отъ шкапа.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕРЕЗНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.