Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

березник

Березник, -ка, м. Березовый лѣсъ, роща. А тут йому з березника на зустріч шкандибає рижа кобила. Кв. Ум. березничок. Бігла теличка з березничка. Чуб. ІІІ. 479. Їздили ми по горах і по ярах, і по дубничках, і по березничках. Грин. ІІІ. 543.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 51.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕРЕЗНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕРЕЗНИК"
Важок, -жка, м. Гирька въ ватерпасѣ; тяжесть, привязываемая къ концу веревки (напр. при опусканіи въ воду и пр.).
Ладувати, -ду́ю, -єш, гл. 1) Грузить, нагружать. 2) Заряжать. Галиц. 3) = ладнати. Вх. Зн.
Лаятися, -лаюся, -єшся, гл. Ругаться, браниться. Говорить можно, а лаятись нічого. Ном. 3499.  
Образливість, -вости, ж. 1) Оскорбительность. 2) Обидчивость.
Піднебесний, -а, -е. Поднебесный. По піднебесних горах... літав. К. ЦН. 219.
Підратувати, -ту́ю, -єш, гл.кого. Помочь кому въ бѣдѣ. З возом а ні руш виїхати, а ту нема нікого, щоби го підрощував. Гн. ІІ. 40.
Понадимати, -ма́ю, -єш, гл. Надуть (во множествѣ).
Потуха, -хи, ж. 1) Пріободреніе? Де в хаті свекруха, там сину потуха, а невістка ходить, як прибита муха. Грин. ІІІ. 300. 2) випити на потуху. Выпить въ заключеніе. На потуху випийте четвертуху. Ном. № 11543. Далі глитнув з пляшки на потуху горілки. Стор. МПр.
Прихильно нар. Благосклонно.
Схнути, -хну, -неш, гл. Сохнуть. Моя душа переболіла; моє серце ахне. МВ. ІІ. 41.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕРЕЗНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.