Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бетега

Бетега, -ги, ж. 1) Болѣзнь. Вх. Зн. 2. 2) об. Ни къ чему негодный человѣкъ. Вх. Лем. 391.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 53.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕТЕГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕТЕГА"
Безуміти, -мію, -єш, гл. Безумѣть, сходить съ ума.
Бояронько, боярочко, -ка, с. Ум. отъ боярин.
Відпроважати, -жу(а)ю, -єш, гл. = відпроваджувати.
Вовчук, -ка, м. Молодой волкъ. Рудч. Ск. І. 129.
Коханочка, -ки, ж. Ум. отъ коханка.
Мно́жити, -жу, -жиш, гл. Умножать, множить, размножать. Було пани множять вівцю шльонку. Камен. у.
Надду́ристий, -а, -е. Вспыльчивый, горячій (о человѣкѣ). Вх. Зн. 39.
Покидатися, -даюся, -єшся, гл. При ѣдѣ закапать одежду. Вх. Уг. 260.
Понамерзати, -заємо, -єте, гл. Намерзнуть (во множествѣ). Преимущ безлично: Понамерзало на бороді льоду; понамерзало на вікнах.
Храпа, -пи, ж. Колоть на дорогѣ, замерзшая грязь. Тяжко на коні храпою їхати. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕТЕГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.