Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

беречи

Беречи, -жу, -жеш, гл. = берегти.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 52.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕРЕЧИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕРЕЧИ"
Баранча, -ча́ти, с. Барашекъ. Сим. 209.
Гірний, -а, -е. Горный.
Годко, -ка, м. пт. Upupa, удодъ. Вх. Уг. 233.
Кригнати, -наю, -єш, гл. Хирѣть; охать, стонать. Старий дід кригнає. Вх. Зн. 29.
Оскипище, -ща, с. = граблище. Вх. Зн. 45.
Первісточка, -ки, ж. Ум. отъ первістка.
Пообвіювати, -віюю, -єш, гл. = пообвівати.
Розламуватися, -муюся, -єшся, сов. в. розламатися, -маюся, -єшся, гл. Разламываться, разломаться.
Самостайність, самостійність, -ности, ж. Самостоятельность.  
Скидча, -чати, с. Ягненокъ недоносокъ. Новомоск. у. (Залюб.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕРЕЧИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.