Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

беручий

Беручий, -а, -е. = беркий 2. У нас діти беручі до письменства. Харьк. З його був би добрий маляр, бо воно хлоп'я до всього беруче. Шевч. (КС. 1883. II. 404).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 52.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕРУЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕРУЧИЙ"
Воловня, -ня, ж. Крытый сарай для воловъ.
Деклямува́ння, -ня, с. Декламированіе.
Кромкати, -каю, -єш, гл. = крамкати. Орони кромкавут. Вх. Лем. 428.
Мостовни́чий, -чого, м. Смотритель мостовъ.
Наво́зити, -жу, -зиш, сов. в. навезти́, -зу́, -зе́ш, гл. Навозить, навезть. Дідова дівка навезла усякої всячини. Рудч. Ск. II. 58.
Поскасовувати, -вую, -єш, гл. Уничтожить, упразднить (во множествѣ).
Постягатися, -га́юся, -єшся, сов. в. постягти́ся, -гнуся, -нешся, гл. Потягиваться, потянуться, протянуться. Тінь довга постяглась по зелених грядках. Г. Барв. 79.
Притошний, -а, -е. Удобный, подходящій, идущій къ лицу. Мнж. 190.
Самостай, -таю, м. Раст. Senecio erucaefolius L. ЗЮЗО. І. 136.
Шкірочка, -ки, ж. Ум. отъ шкіра.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕРУЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.