Вірно, нар. 1) Вѣрно, преданно. З ким вірно люблюся, не наговорюся. Хто вірно кохав, той часто вітає. 2) Искренно. Чого, Насте, вірно плачеш?
Зільни́ця, -ці, ж. = жлукто.
Нала́зливий, -а, -е. Назойливый, навязчивый.
Наштирити, -рю, -риш, гл.
1) Подбить, подговорить. Я його наштирю, хай приїде, щоб купив півкварти.
2) Погнать сильно. Він і утретє її прогнав, та як наштире, — вона у дворець.
Пооскоромлюватися, -люємося, -єтеся, гл. Оскоромиться (о многихъ).
Путилівка, -ки, ж. Курительная трубка, сдѣланная въ Путиловѣ (въ Буковині).
Свиноїзд, -да, м. Ѣздившій верхомъ на свиньѣ.
Те мѣст. ср. р. отъ той. про те. Между тѣмъ, однако. Казали — недобрий борщ, а про те увесь виїли.
Тем'яжити, -зку, -жиш, гл. Угнетать, держать долго въ принужденіи. Тем'яжив нас мало не цілий день мировий на сході, все щоб на розмір пристали, а ми не хтіли.
Шлак, -ку, м. Кромка сукна.
