Бовтатися, -таюся, -єшся, гл. Плескаться. Кільки пак років, як ви, діду, бовтаєтесь отут за рибою? Вода бовталась в криниці. Бовтається у воді.
Дада́кати, -каю, -єш, гл. 1) Болтать. 2) Гоготать. Гуски дадакають.
Кіл, кола, м. Колъ. Дурному хоч кіл на голові теши. Св. Микола не поставить кола.
Набоже́нство, -ва, с. Богослуженіе. Любо було в церкві постояти, набоженства послухати. набоже́нство відправляти. Служить обѣдню.
Напа́сочка, -ки Пастьба. Утка йде, утенята веде на напасочку, на порясочку.
Напустува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Нашалиться.
Свирко́вий, -а, -е. Изъ сви́рки. Свирко́ве де́рево = Сви́рка.
Ствердіти, -ді́ю, -єш, гл. Отвердѣть. Земля вже стверділа. Стверднути, дну, неш, гл. = ствердіти.
Цурка, -ки, ж. 1) Палочка, большей или меньшей длины, употребляемая для различныхъ надобностей: а) У неграмотныхъ палочка для счетовыхъ нарѣзокъ, напр. когда сдаютъ на сукновальню сукно, то число локтей, аршинъ нарѣзывается поперегъ палочки, палочка раскалывается по длинѣ такъ, что нарѣзки видны на обѣихъ половинахъ, изъ которыхъ одна остается у сукновала, а другая у хозяина сукна. б) Палочка для стягиванія чего либо связаннаго: палочка вкладывается подъ веревку и круговые повороты цурки стягиваютъ веревку туже. Цуркою прикрутив. Тотъ же способъ для удавливанія пойманныхъ звѣрей. Най буде і яка лисиця, — з цурки не викрутиться. Встарину способъ смертной казни, удавливаніе цуркою. Русин, лях і циган промишляли непевним ділом і, ждучи на себе цурки... Отсюда выраженіе: Як цуркою крутить, т. е. очень больно (физически или нравственно). В серці мені мов цуркою крутить. Мені так, наче цуркою в серці повернуло. в) Палочка, къ которой кожевники привязываютъ выдѣлываемыя кожи. г) При изготовленіи изъ цѣльной колоды лодки заво́дять цурки́ — вставляютъ распорки между боками распоронной колоды, по всей длинѣ щели, канала. д) Маленькая палочка въ крестьянскихъ свитахъ, употребляемая для застегиванія вмѣсто пуговицы; чаще въ этомъ знач. Ум.: цурочка. е) Заостренная съ обоихъ концевъ палочка, употребляемая въ игрѣ также назыв. цурка. 2) Небольшая колодка, привязываемая свиньѣ на шею, чтобы затруднить ей бѣгъ, лазанье въ огородъ. 3) Родъ игры. Павлик, вибравши годину, знов утікав до наймитів, бігав по степу, гуляв там в гилки, в цурки. Ум. цурочка. Усе до цурочки згоріло.
Шкиль, -лю, м. Манеръ, образецъ. Дві пари хомутів пошиті на цей шкиль, а дві на инший.