Вольність, -ности, ж. 1) Свобода, вольность. Служба вільности не тратить. У вольності хоч віку дожити. Вольність народня. вільности вживати, заживати. Пользоваться свободой. У нас невірні вольности вживають більш, ніж у вас. Волю ся в річці напити, але вольности зажити. 2) мн. вольности. Запорожскія земли.
Громадя́нин, -на, м. Членъ грома́ди, членъ общества. Оце зібралися ми, панове-громадяне, про от що розсудить. Хай буде громадянином тієї землі, де уродився й виріс.
Гусако́вий, -а, -е. Относящійся, принадлежащій гусак'у 1. Гусакове пір'я.
Озівський, -а, -е. Азовскій. Коли б мені Господь поміг з сиї тяжкої неволі озівської втікати.
Перехоплювати, -люю, -єш, сов. в. перехопити, -плю, -пиш, гл. 1) Перехватывать, перехватить. 2) Перебивать, перебить, прервать (рѣчь). Ходім уже, бабуню, годі вже! перехопила панночка. «Колись за велику увагу ставили мов товариство». — Може колись, — перехопив січовик, — та не теперки.
Повідпасуватися, -суємося, -єтеся, гл. Откормиться (о многихъ).
Понасолювати, -люю, -єш, гл. Насолить (во множествѣ). Що-дня страву понасолюють, аж гірке.
Потріб, -би, ж.
1) Надобность, дѣло. Купив оце й я собі на потріб дерева. Сей оскіпок у потріб піде. В нас іде на потріб ціла липа, а не колена. Яворина все на потріб яку там купуєся.
2) своя потріб. Естественная нужда, испражненіе.
Страфитися, -фиться, гл. безл. Случиться. Так ся страфило, що вийшли в нього на той час гроши.
Стрижій, -жія, м.
1) Парикмахеръ, стригущій волосы. Стриже стрижій чоловіка.
2) Стригущій овецъ.
