Гризани́на, -ни, ж. Ссора, перебранка. Брати, як посварилися, то й досі іще між їми гризанина.
Давне́зний, -а, -е. Очень древній. Сим робом передано нам сю давнезну пам'ятку писаного слова зо всіма її ушкодинами, перекрутками.
Дівува́ти, -ву́ю, -єш, гл. Дѣвствовать, жить въ дѣвствѣ. Дідова дочка пішла заміж, а бабина і досі дівує та гордує.
Желі́зний и пр. = залізний и пр.
Зга́рець, -рця, м. Вызженное поле. Бігме, цілий згарець вам скошу.
Латво нар. Легко, безъ затрудненій. Латвіше брати, ніж повертати.
Очухатися, -хаюся, -єшся, гл. Обтереться, стереться.
Пекельний, -а, -е. 1) Адскій. Огонь пекельний. Гориш тим пекельним вогнем. 2) Мучительный, крайне тяжелый. Росказав Іван Остапові, яке то пекельне його й людське життя на білому світі.
Попойти, -йду, -йде́ш, гл. Идти долго. Як попойшли ми день та другий, так на третій як повставали, то вже я не ступну на ноги.
Стебло, -ла, с. 1) Стебель. Хоть колос похилився, стебло зелененьке. Один я на світі, — стебло серед поля. 2) Рукоятка, напр. ложки, желѣзныхъ видъ и пр. 3) Нижняя длинная часть прядильнаго гребня, вставляемая въ донце. Нижняя часть кужілки. (Cм.). 4) Стволъ пастушьей трубы (до раструба). Ум. стебельце, стебе́лечко. А в сусіда стіжок сіна, а у мене ні стебельця. Чи хміль по дорозі, чи стебелечко?
