Витрусити, -ся. Cм. витрушувати, -ся.
Гарапій, -пія, м. = гарапник. Він його як учеше гарапієм по спині!
Загре́ба, -би 1) Загребаніе; мѣсто, гдѣ что-либо загреблено, закопано. Знає він кошечу загребу. 2) Родъ хлѣба (коржа́), который при печеніи загребается въ горящіе угли. Притомилися од далекої дороги й посідали під лісом одпочити та тим часом і загребу спекти, щоб сили підкрепити. Замісили кісто, зробили з того кіста коржа й загребли його пектись у те огнище. Поставили нам знатну вечерю: тетерю з загребами... (Такі коржі, що печуть їх, загрібаючи у жар: од того й загребами звуться). У Милорадовича: свадебный длинный хлѣбъ. 3) Жадный человѣкъ. Забере усе бісів загреба.
Ільчастий, -а, -е. = лянний. А що нам були скатерті? все ж то нам були ільчасті.
Колувати, -лую, -єш, гл.
1) Идти кругомъ, идти по круговой линіи. Горою сонечко колує.
2) Кружить, колесить, дѣлать объѣзды. Хто колує, той вдома ночує. Волю колувати, як просто їхати та бідувати.
Нахожий, -а, -е. Пришлый; пришедшій въ гости. Молодички нахожі його... вітають.
Підбурюватися, -рююся, -єшся, сов. в. підбуритися, -рюся, -ришся, гл. Возмущаться, возмутиться (о людяхъ).
Підтерти Cм. підтирати.
Понаціжувати, -жую, -єш, гл. Нацѣдить (во множествѣ).
Уряд, -ду, м.
1) Должность. Вмер паволоцький полковник, що послі Шрама уряд держав. Який-такий уряд — луччий, ніж проста служба. Не знаю, то ще не за мого вряду було, — казав чабан.
2) У правленіе, правительство.
