Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

береговище

Береговище, -ща, с. Прибрежье.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 51.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕРЕГОВИЩЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕРЕГОВИЩЕ"
Бондарський, -а, -е. Бочарскій.
Вітцівський, -а, -е. = батьківський. Желех.
Задвижа́ти, -жу́, -жи́ш, гл. = задвигтіти.
Запротестува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Запротестовать. Його муза запротестувала з усією енергією своєю против ледарства сильних мира сього. К. ХП. 12.
Зві́й, зво́ю, м. = сувій. Звій полотна. Камен. у.
Карлючити, -чу, -чиш, гл. Кривить, искривлять.
Мостове́, -вого, с. Сборъ за проѣздъ по мосту.
Пліва, -ви, ж. Плева; мездра. Шух. І. 253. Ум. плівка.
Тучений, -а, -е. Откармливаемый, угощаемый. Гість непрошений не дуже буває тучений. Ном. № 11894.
Щебетливий, -а, -е. 1) О птицѣ: постоянно щебечушій, пѣвучій. Пташечко моя щебетлива. 2) Говорливый. Весела собі, щебетлива. МВ. ІІ. 36.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕРЕГОВИЩЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.