Гоя меж. = Гей, ой. Гоя, гоя, всяка дівка моя! Гоя, гоя, гоя! що зо мною, що я?
Гукало, -ла, с. Птица = Бугай. Ardea stellaris.
Ґзимс, -су, м. Карнизъ.
Зеленце́м нар. Въ незрѣломъ видѣ. Ей, обскубуть горох наш зеленцем? Арт.( . Саме погане діло, як ото зеленцем що небудь з огородини їсти — зараз почне тебе в отрунку різати.
Лапанчик, -ка, м. Заяцъ (въ сказкѣ). Хто-хто в цій рукавичці? — Мишка-скряботушка, жабка-скрекотушка, зайчик-лапанчик, лисичка-сестричка, вовчик-братік.
Пирхонути, -ну, -не́ш, гл.
1) = пирхнути.
2) Толкнуть. Вони, кажуть, там і спорились, і бились за ту межу — той того пирхоне, а той того.
Скаженкуватий, -а, -е. Подверженный припадкамъ бѣшенства, злости. Він скаженкуватий трохи.
Табун, -на, м.
1) Табунъ. Ой чий же то сивий коничок по табуні ходить?
2) Стая, стадо. І тілько край ставка оставсь табун утят. Дрохви, журавлі, хохітва підіймались табунами. Оселедці ходять табунами. Табун горобців і табун мишей. Ум. табунець, табунчик. Засоромивсь осміяний, горобець та й покинув ріднесенький табунець.
Толок, -ка, м.
1) = толк = товк. Треба брехні толок дать. Ну, та той же старий чоловік, — тому б же на толок молодого наставляти. випасти, спасти на то́лок. Придти на умъ, въ голову. Шось як загуде, як зашумить поуз хату, а тому хлопчикові і випало на толок вийти подивиться. Йому не спади на толок.
2) Брусъ, которымъ утрамбовываютъ землю для тока.
Шкуратяний, -а, -е. Кожаный. Славні бубни за горами, а зблизька шкуратяні. У якому капшуці ваші гроші? — У шкуратяному гаманці.