Вид, -ду, м.
1) Лицо. Поганому виду нема стиду. Глянь на вид та й кажи, що Свирид. Увесь вид кропивою пожалив.
2) Зрѣніе. Видом видати, слихом слихати. Ум. видок, видочок.
Виповняти, -няю, -єш, сов. в. виповнити, -ню, -ниш, гл.
1) Переполнять, переполнить, наполнять, наполнить. Не виповниш Дніпра-Славути слізьми.
2) Исполнять, исполнить, выполнять, выполнить.
Городи́н, -на, м. Въ пѣснѣ то же, что и го́род. Ой город, город, городин, приїхав Андрієчко челядин. Своего рода licentia poetica, допущенная пѣсней ради риѳмы.
Забри́нькати, -каю, -єш, гл. Забреньчать.
Завдові́ти, -ві́ю, -єш, гл. Овдовѣть. Малою заміж пішла, та ще й молодою завдовіла. Чом ви, цвіти, рано забіліли, я молода завдовіла.
Леда́й II, -дая, м. Бездѣльникъ. Лѣнтяй. Сказано, — ледай: і досі скотині не подавано, не позагрібано.
Набаляндра́ситися, -шуся, -сишся, гл. Наговориться вдоволь о пустякахъ.
Примірятися, -ря́юся, -єшся, сов. в. примірятися, -рюся, -ришся, гл.
1) Примѣряться, примѣриться.
2) Прицѣливаться, прицѣлиться. Без міри пороху підсипає, татарину гостинця в груди посилав. Ой ще козак не примірився, а татарин ік лихій матері з коня покотився.
3) Прилагаться, приложиться какъ разъ какъ слѣдуетъ. Так уже воно приміряється, як горбатий до стіни.
Трейтина, -ни, ж. = третина. Половину царства, трейтину щастя.
Укоряти, -ряю, -єш, сов. в. укори́ти, -рю, -риш, гл. Укорять, укорить. Будеш ти мене в вірі христіянській укоряти.
