Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

берег

Берег, -га м.; во мн. ч. берега и береги. 1) Берегъ. Ой пійду я, пійду не берегом — лугом. Мет. 94. Богу молись, а до берега гребись. Посл. На березі Ганна роздяглася. Шевч. берегами. По берегамъ. Берегами глибокий пісок. Св. Л. 94. 2) Край, бортъ. Глибока миска з крутими берегами. Конот. у. 3) Кайма. Принесу хвартух дорогий — золотії береги. Лукаш. 144. 4) Обрѣзъ въ книгѣ. Книжка з золотими берегами. 5) пуститися берега — отдаться на произволъ судьбы. Аф. 6) держатися берега означаетъ въ прямомъ значеніи плыть подлѣ берега, а въ переносномъ — быть осторожнымъ. Аф. 7) берега дати — положить предѣлъ, конецъ. Треба тобі берега дати, бо щось дуже вже роспустився. Харьк., Ум. бережок, бережечок, береженько. На бережку у ставка. Н. п. Ой у тихого Дунаю, у крутого бережку. Чуб. Тиха вода береженьки зносить. Чуб. V. 344.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 50.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕРЕГ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕРЕГ"
Грім, гро́му, м. 1) Громъ. Грім такий, що хоч тури гони, то не почують. Ном. № 562. Козак не боїться ні тучі, ні грому. Ном. № 763. Бодай мене громи вбили, коли м не єсть тобі милий. Чуб. V. 235. 2) Раст. Heruiaria glabra L. ЗЮЗО. І. 124. Ум. Гро́мик. Мет. 259.
Ду́матися, -ється, гл. безл. Так я міркував, так думалося мені про усе отсе. Ком. І. 20.
Мизе́льний, -а, -е. = мизинний. Ломить ручки і мизельні пальці. Лукаш. 123.
Напла́вистий, -а, -е. = наддуристий. Вх. Зн. 39.
Обрадонька, -ки, ж. Ум. отъ обрада.
Перезімуватися, -муюся, -єшся, гл. Пройти зимѣ. Такеньки уся зіма зімська перезімувалася. МВ. (О. 1862. III. 72).
Перетнути, -ну́, -не́ш, гл. = перетяти.
Пообжинати, -на́ю, -єш, гл. То-же, что и обжати, но во множествѣ. Пообжинали ті дерева округи. Зміев. у.
Цвітовиня, -ня, с. Стебли, клочки выпавшаго сѣна. Вх. Уг. 273.
Штучно нар. 1) Искусно. Штучно та гарно сорочки вишивають. МВ. ІІІ. 121. Колеса штучно повиточувані. Г. Барв. 137. Бач, як воно штучно (зроблено). 2) Замысловато. 3) Искусственно. Мертва мова, котру викохано штучно по старосвітських чернечих писарнях. К. ХП. 114. 4) Хитро. Так же до його штучно підійшов. Ном. № 3107.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕРЕГ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.