Забуза́нити, -ню, -ниш, гл. Заговорить, попести (чепуху)? Вона йому нісенітницю як забузанила, то він і рукою махнув.
Красовиця, -ці, ж. Красавица. Що то вже за молодиця була красовиця!
Крявчати, -вчу, -чиш, гл. Каркать (о воронѣ); кричать (о Nucifraga caryocatactes). Cм. кравчати.
Латинець, -нця, м. Католикъ. 9. Мій отець із русина в латинця обернувся.
Лишни́ця, -ці, ж. Лишекъ.
Порозрівнюватися, -нюємося, -єтеся, гл. То-же, что и розрізнитися, но во множествѣ.
Потім нар.
1) Потомъ. Як би той розум поперед, що потім назаді знайдеться.
2) Тѣмъ болѣе, подавно. Я горілки не п'ю, а чарівної і потім. У Одесі нема землі, а у Чорноморії і потім нема.
3) Впрочемъ. Семен казав, що він наче у Безлюдовій, а потім — хто його зка.
Прикидати, -даю, -єш, гл. Набросать сверху надъ чѣмъ. Закопає було добре в ямі та хащем прикидає.
Умолити, -лю́, -лиш, гл. Умолить. Оглянься, Господи, доколі твого гніву? Доколі не даси рабам тебе вмолити?
Утіха, -хи, ж. Утѣха, удовольствіе, забава. Сопілка — вівчареві втіха. Утіхи на годину, а біди до смерти. Жили одним життям, тішилися однією втіхою, сумували одним сумом. Ум. утішка, утіхонька. Утішенька. Як вирву Я для утішки чотирі орішки. Тобі, бач, усе смішки та втішки.
