Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

берегою

Берегою Творит. пад. отъ берег. Форма эта встрѣчается въ пѣснѣ: Пливе віночок краєм Дунаєм, а вона за нею (вм. за ним) все берегою. Чуб. ІІІ. 304.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 51.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕРЕГОЮ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕРЕГОЮ"
Безуміти, -мію, -єш, гл. Безумѣть, сходить съ ума.
Книжковий, -а, -е. Книжный. Залюбовський прислав власного збору приказки: 127 книжкових і 585 записаних в Катеринославщині. Ном. І.
Лапанчик, -ка, м. Заяцъ (въ сказкѣ). Хто-хто в цій рукавичці? — Мишка-скряботушка, жабка-скрекотушка, зайчик-лапанчик, лисичка-сестричка, вовчик-братік. Рудч. Ск. II. 1.
Надгина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. наді(о)гну́ти, -гну́, -неш, гл. Пригинать, пригнуть немного.  
Невмисне нар. Неумышленно, ненарочно.
Пеняти, -ня́ю, -єш, гл. 1) Пенять. На Бога пеняєш, а сам кульгаєш. Ном. № 88. Хата млинові пеняє. 2) Быть небрежнымъ, неловкимъ. Угор.
Позакруглювати, -люю, -єш Округлить (во множествѣ).
Посипонути, -ну́, -не́ш, гл. Сыпнуть. Він як посипоне просом — і його засипав. Рудч. Ск. І. 38.
Терпнути, -ну, -неш, гл. Коченѣть, терпнуть.
Черчати, -чу, -чиш, гл. 1) = бряжчати. Ванц ( = ланц) черчит. Вх. Лем. 482. Черчит пінязми. Вх. Лем. 482. 2) Журчать. Вода черчит. Вх. Лем. 482.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕРЕГОЮ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.