Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бережан

Бережан, -на, м. Прибрежный житель.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 51.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕРЕЖАН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕРЕЖАН"
Гіргонія, -нії, ж. = жоржина. ЗЮЗО. І. 120.
Допові́сти́ Cм. доповідати.
Жижаки́, -кі́в, м. мн. = дріжаки.
Котях, -ха, м. = кізяк. Ґава зимою: «руб копіях!» І тому рада. Мнж. 172.
Кошатина, -ни, ж. Кошачье мясо. Винняв ковбасу німецьку, от що і свининою, і кошатиною, і конятиною начинена. Кв. II. 173.
Лузане́ць, -нця, м. Ум. отъ лузан.
Мо́лодо нар. Въ молодости. Не кайся рано встати, а молодо учитись. Ном. № 6005.
Напам'ята́тися, -та́юся, -єшся, гл. Удержать въ памяти, постоянно помнить. У мене діти дрібні, то я не можу напам'ятатися.
Терція, -ції, ж. Названіе 6-ой большей струны бандуры или кобзы. ЗЮЗО. І. 345. КС. 1882. VІІІ. 282.
Утірник, -ка, м. Инструментъ для вырѣзыванія уторів. Вх. Зн. 71.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕРЕЖАН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.