Затка́ти, -тчу́, -че́ш, гл. 1) Начать ткать. 2) Заработать тканіемъ. 3) Покрывать, покрыть тканымъ узоромъ. Були ті жупани серебром заткані. АД. І. 261. 4) = заткнути. Та й заткав я йому боржій рану. Федьк. Не можна всім губи заткати. Ном. № 6986. З-під коріння, з-під верби джерело било, що й кулаком не заткати. Св. Л. 307.

Кородитися, -джуся, -дишся, гл. Жаловаться на боль. Як прийшла косовиця, то й жінка породиться. Ном.

На-по́ступі, нар. Предъ родами, въ ожиданіи родовъ. Тут косовиця заходе, а жінка на-поступі, — треба на родини та на хрестини грошей, а де їх узяти. Павлоград. у.

Почепляйти, -ля́ю, -єш, гл. Надѣть, навѣсить, нацѣпить (во множествѣ).

Праведний, -а, -е. 1) Праведный, безгрѣшный. Праведная душе, прийми мою мову. Шевч. 36. Праведне сонце. Рудч. Ск. І. 94. 2) = правдивий 2. Не мають праведного таланту. К. (О. 1862. ІІІ. 52, 53).

Придушувати, -шую, -єш, сов. в. придуши́ти, -шу́, -шиш, гл. 1) Придушивать, придушить. 2) Придавливать, придавить.

Соболь, -ля, м. Соболь — животное, а также соболій мѣхъ. КС. 1882. IX. 416. Візьми шубу з оксамиту, соболями підшиту. Лукаш. 144. Употр. какъ ласкат. слово. Козаченьку, мій соболю, візьми мене із собою. Чуб. V. 84.

Хвітькати, -каю, -єш, гл. Посвистывать. Жовна фітькала, туркала горлиця. Св. Л. 211.

Цурка, -ки, ж. 1) Палочка, большей или меньшей длины, употребляемая для различныхъ надобностей: а) У неграмотныхъ палочка для счетовыхъ нарѣзокъ, напр. когда сдаютъ на сукновальню сукно, то число локтей, аршинъ нарѣзывается поперегъ палочки, палочка раскалывается по длинѣ такъ, что нарѣзки видны на обѣихъ половинахъ, изъ которыхъ одна остается у сукновала, а другая у хозяина сукна. Вас. 174, 155. КС. 1893. V. 277. б) Палочка для стягиванія чего либо связаннаго: палочка вкладывается подъ веревку и круговые повороты цурки стягиваютъ веревку туже. Цуркою прикрутив. Грин. ІІІ. 655. Тотъ же способъ для удавливанія пойманныхъ звѣрей. Най буде і яка лисиця, — з цурки не викрутиться. Ном. № 6275. Встарину способъ смертной казни, удавливаніе цуркою. Русин, лях і циган промишляли непевним ділом і, ждучи на себе цурки... Ном. № 10770. Отсюда выраженіе: Як цуркою крутить, т. е. очень больно (физически или нравственно). Ном. № 8178. В серці мені мов цуркою крутить. Г. Барв. 99. Мені так, наче цуркою в серці повернуло. Г. Барв. 294. в) Палочка, къ которой кожевники привязываютъ выдѣлываемыя кожи. МУЕ. І. 71. Шух. І. 253. г) При изготовленіи изъ цѣльной колоды лодки заво́дять цурки́ — вставляютъ распорки между боками распоронной колоды, по всей длинѣ щели, канала. Вас. 151. д) Маленькая палочка въ крестьянскихъ свитахъ, употребляемая для застегиванія вмѣсто пуговицы; чаще въ этомъ знач. Ум.: цурочка. е) Заостренная съ обоихъ концевъ палочка, употребляемая въ игрѣ также назыв. цурка. Мил. 56. КС. 1887. VI. 473. 2) Небольшая колодка, привязываемая свиньѣ на шею, чтобы затруднить ей бѣгъ, лазанье въ огородъ. Лебед. у. 3) Родъ игры. Мил. 56. КС. 1887. VI. 473. Ив. 16. Павлик, вибравши годину, знов утікав до наймитів, бігав по степу, гуляв там в гилки, в цурки. Левиц. Пов. 150. Ум. цурочка. Усе до цурочки згоріло. Гліб.

Чиберачки Cм. чеберячка. Батько скаче, люти плаче, а жид біжки чиберачки. Чуб. III. 478.