Відсіч, -чі, ж. Отраженіе нападенія, отпоръ. Давали таки добру одсіч харцизякам.
Доси́нюватися, -нююся, -єшся, сов. в. досини́тися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Досиниваться, досиниться.
Єдама́шок, -шку, м. = адамашок.
Парх, -ха, м. 1) Паршъ. І так вони (жиди) їли засмерджені перепелиці, а з того подіставали пархи. Б) Бранное названіе еврея. Парх пархом где верхом соли купити, пархи солити.
Призвішкувати, -кую, -єш, гл. — кого. Давать кому прозваніе.
Присвоїти, -вою, -їш, гл.
1) Присвоить. Присвоїв мою сокиру.
2) Принять въ свое общество, признать своимъ. Ото ви присвоїли собі цигана, а він у вашому селі і краде коні.
Рожувати, -жую, -єш, гл. Родить. Давно колись рожувало лучче і садки були не такі, як тепер.
Цабе 1) меж., которымъ направляютъ воловъ направо. От він за батіг та й: «Гей, соб! цабе!» Цабе, худий, у ворота, яка харч, така й робота.
2) нар. Направо. Наші студенти повернули цабе та й перелізли в Сухобрусів садок.
3) Какъ существ. с. р. Важная, значительная особа. Ото велике цабе до волости приїздило. Він дума, що тепер уже дуже велике цабе.
Цізю-на! меж. Призывъ для коровы.
Шияка, -ки, ж. Ув. отъ шия. Є такії, що душать нас, взявши за шияку.
