Архире́йський, -а, -е. Архіерейскій.
Горі́ти, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Горѣть. Коли Бог не годить, то й огонь не горить. Без підпалу й дрова не горять. Гори́ть, як сліпи́й ди́виться, — совсѣмъ не горитъ. Як мо́кре гори́ть. Плохо, вяло идетъ работа., дѣло. Шку́ра гори́ть (на кому). Горячій, непосѣдливый (кто). 2) Быть въ жару, имѣть повышенную температуру (о больномъ). Болітимеш, горітимеш, смерти бажатимеш. 3) Блестѣть, горѣть. Погас місяць, горить сонце. Базари, де військо, як море червоне, перед бунчуками бувало горить. Надо мною з своєю божою красою гориш ти, зоренько моя. 4) Пылать желаніемъ, сильно желать чего. До кужіля рука болить, до горілки душа горить. 5) Горю́-горю́ пень. Присловье въ игрѣ въ щітки.
Кав'ярка, -ки, ж. Прислужница въ кофейной.
Лаба, -би, ж. 1) = лапа. Медвідь лежит, догори лаби держит. 2) Ножки въ козлахъ и пр. Cм. ремісник. 257. Ум. лабка.
Мерще́нько нар. Ум. отъ мерщій.
На́рість, -рости, ж. Наростъ.
Носилянка, -ки, ж. Одна изъ пары большихъ жердей для переноски сѣна.
Погупцювати, -цюю, -єш, гл. Потанцовать. Ось ну лишень, не соромляйся, по гупцюймо трохи.
Товкування, -ня, с. Толкованіе, разговоры. Твого товкування не переслухаєш.
Торботрясів, -сова, -ве Принадлежащій торботряс'у.
