Багрець, -ця, м. Яркій багровый цвѣтъ.
Викликання, -ня, с. Вызываніе.
Вишіптувати, -тую, -єш, сов. в. вишептати, -пчу, -чеш, гл. Лѣчить, излѣчить заговоромъ. Баби вишіптують. Я тебе (бишиху) вишіптую.
Го́стрий, -а, -е. 1) Острый, имѣющій тонкое лезвее. Не пиляй мене тупим, та ріж мене гострим. Гостра шабля. У рученьках гостру шаблю носить. Мала пташка, та кігті гостри. 2) Остроконечный, конусообразный. Як виїхав донський козак із-за гострої могили. Гострий шпиль. 3) Сильный, жестокій, рѣзкій. Цур-цурачка — гостра болячка. 4) Рѣзкій, остроумный. Гострий, як бритва. Хоч голий, та гострий. 5) Пронзительный, жгучій. Гострі, чорні очі. 6) Го́стра доро́га. Колоть, мерзлая грязь на дорогѣ. Дорога гостра не можна їхати. Ум. Гостре́нький, гостре́сенький. Єсть у мене гостресенький ножик.
Жизний, -а, -е. 1) Жизненный.
2) Плодородный, плодоносный. Жеби земля була жизная, і збожа великий достаток родила. А де очерети, там люде сідали, а де жизні поля — москалі стояли.
Понад пред. Надъ, вдоль чего, около. Понад морем-Дунаєм вітер явор хитає. Пливе понад берегом. Понад шляхом, щирицею ховрашки гуляють.
Присогласити Cм. присоглашати.
Ремінець, -нця, м.
1) Ум. отъ ремінь. Ремешекъ.
2) Тонкая нить кожи, употребляемая вмѣсто дратвы.
Хараман, -на, м. Обманщикъ. гнути харамани. Дурачить.
Швірень, -рня, м. Шворень, желѣзный болтъ, прикрѣпляющій переднюю ось къ повозкѣ.
