Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бережки

Бережки, -ків, м. мн. Металлическая обдѣлка краевъ у ножеваго черенка. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 51.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕРЕЖКИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕРЕЖКИ"
Він мѣст. Онъ. Він старшенький. МВ. ІІ. 8. І брови йому чорні, і уста рум'яні, і станом високий. МВ. (О. 1862. ІІІ. 44).
Глижка, -ки, ж. Комочекъ. Черниг. у. Ум. глижечка.
Доскріба́ти, -ба́ю, -єш, сов. в. доскребти́, -бу́, -бе́ш, гл. Доскребывать, доскресть, доскабливать, доскоблить.
Кобло, -ла, с. Кусть камыша, возвышающійся надъ окружающимъ; обыкновенно это кусокъ оторваннаго во время половодья, пловучаго камыша, гдѣ нибудь снопа остановившагося. Днѣстръ.
Ковбаня, -ні, ж. Котловина или глубокая яма, наполненная водой. Вас. 200, 207. Не шукай моря, — і в ковбані втопишся. Чуб. І. 294. 2) Яма въ рѣкѣ, морѣ. Ум. ковбанька. Ув. ковбанюга. Він згромадив усі води у моря великі і на дні їх ковбанюги поховав навіки. К. Псалт. 74.
Обмацуватися, -цуюся, -єшся, сов. в. обмацатися, -цаюся, -єшся, гл. Ощупывать, ощупать себя или вокругъ себя. Обмацавсь — шило коло мене. Грин. II. 336.
Оскубуватися, -буюся, -єшся, гл. = оскубатися. Качки оскубуються — дощ буде. Ном. № 13401.
Подражнити, -ню́, -ниш, гл. Подразнить.
Пружина, -ни, ж. 1) Пружина. Левиц. Пов. 118. Шух. І. 291. 2) Гибкій шестъ, прикрѣпляемый надъ станкомъ, служащимъ для обточки ступицъ. Сумск. у. Вас. 147. 3) Ловушка для дикихъ утокъ: силокъ, привязанный къ концу гибкой палки, другой конецъ которой укрѣпляется въ днѣ рѣки или кочкѣ. Сим. 20. Подобное же для звѣрей. О. 1862. II. Кух. 62.
Таляр, -ра, м. 1) Талеръ, серебряная монета въ 75 коп. Гаццук, Укр. аб., 101. Заплатила.... біленькими талярами. Гол. І. 3. У туркені у кишені таляри, дукати. Шевч. Три таляри пропила іще й п'яна не була. Грин. III. 327. 2) Большая пуговица, трехъ дюймовъ въ діаметрѣ, нашиваемая на суконномъ верхѣ мѣховой шапки галицкаго мѣщанина. Гол. Од. 18. Ум. талярик, таляричок, таляро́к, таляронько, таляро́чок. Грин. III. 261.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕРЕЖКИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.