Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

берлин

Берлин, -на, м. Карета. Їде шляхом до Київа берлин шестернею. Шевч. Так розжився, що було берлином їздить. Будка з вікнами і коні впростяж. ЗОЮР. І. 266.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 52.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕРЛИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕРЛИН"
Блудник, -ка, м. Блудникъ. Желех.
Гавря, -рі, ж. = гава. Морд.
Грамітни́й, -а́, -е́. Грамотный. Шух. І. 33.
Набря́кнути. Cм. набрякати.
Оскорбити Cм. оскорбляти.
Різдвянський, -а, -е. = різдвяний. О. 1861. IX. 191.
Розволікати, -ка́ю, -єш, сов. в. розволокти́, -чу́, -че́ш, гл. Растаскивать, растащить, растаскать.
Розрунтати, -таю, -єш, гл. Разбросать, разрыть.  
Фу́кання, -ня, с. 1) Дуновеніе (ртомъ). Шейк. 2) Крики (на кого), брань.
Шкода 2 нар. Напрасно. Шкода казати. Ном. № 5182.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕРЛИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.