берлин
Берлин, -на, м. Карета. Їде шляхом до Київа берлин шестернею. Так розжився, що було берлином їздить. Будка з вікнами і коні впростяж.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 52.
Том 1, ст. 52.