Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

берлин

Берлин, -на, м. Карета. Їде шляхом до Київа берлин шестернею. Шевч. Так розжився, що було берлином їздить. Будка з вікнами і коні впростяж. ЗОЮР. І. 266.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 52.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕРЛИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕРЛИН"
Базікання, -ня, с. Болтовня. Та ти не тільки говори, а й руками роби. А то діла нема, а саме базікання. Харьк. г.
Варівний, -а, -е. = варівкий Шух. І. 83. То варівне місце. Фр. Пр. 138.
Карк, -ка, м. 1) Затылокъ, загривокъ. Єдин веде за чуприну, другий у карк б'є. Новц. карка вломити. Сломать шею. Ном. № 4318. карка вигинати. Земно кланяться, низкопоклонничать. Александровск. у. 2) Верхняя часть шеи у вола. Мнж. 181.
Обливаний понеділок. Понедѣльникъ праздника Пасхи, когда существуетъ обычай обливать другъ друга водой. Желех.
Пасербик, -ка, м. = пасерб. Мнж. 188. Ні, він їй не рідний, — пасербик. Новомоск. у.
Протекти Cм. протікати.
Росхапати Cм. росхапувати.
Семинарський, -а, -е. Семинарскій. У вашій семинарській бібліотеці певне єсть. Шевч. (О. 1862. IV. 22).
Скінчитися, -чу́ся, -чи́шся, гл. 1) Окончиться. 2) Скончаться. Постій, милий, не женися: ще ж я не скінчилась. Н. п.
Шелеснути, -сну, -неш, гл. 1) Однокр. отъ шелестіти. Зашелестѣть. Водою іде — не хлюпне; очеретом — не шелесне. Ном. № 24, стр. 291. 2) Плеснуть, упасть въ воду съ шумомъ. Треті півні кукуріку — шелеснули в воду. Шевч. 30.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕРЛИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.