Галичанин, -на, м. Житель Галиціи.
Дорі́зування, -ня, с. Дорѣзываніе.
Зами́мрити, -рю, -риш, гл. Забормотать. Замимрив тихим голосом.
Плюскання, -ня, с. Плесканье.
Побідаш, -ша, м. Горемыка, бѣдняга. То я аже і не змагаюсь (з жінкою), а як той побідаш, шо сіяв ячмінь, а жінка йому: «гречка!» — згожуюся й я: нехай буде гречка.
Подякувати, -кую, -єш, гл. Поблагодарить. От вовк виліз, поїв, подякував і побіг. Подякую йому за хліб, за сіль.
Поза пред. За. Поза гаєм, гаєм, гаєм зелененьким там дівчина брала льон дрібненький. Скрізь і перед нами і поза нами бреніють жіночі чіпки, чоловічі шапки, дівочі квітчані волошками голови. поза очі. За глаза. Се не поза очі люде кажуть, а в вічі.
Прузик, -ка, м. Кузнечикъ.
Ризи, -зей, ж. мн. Родъ сбитаго изъ бревенъ деревяннаго желоба, по которому гуцульськіе древорубы спускаютъ съ горы внизъ срубленныя деревья.
Роспач, -чі, ж. Отчаяніе. Гляну на дівчину — бліда, грізна, сама роспач гіркая.