Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бефель

Бефель, -ля, м. Приказъ. А вахмайстер попереду бефель їм видає. Гол. I. 145.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 54.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕФЕЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕФЕЛЬ"
Ве́ргнути, -ся. Cм. Вергати, -ся.
До́ків нар. = докіль. Доків була я в мамочки, куди йшла, — співала. Гол. I. 122.
Доко́лювати, -люю, -єш, сов. в. доколо́ти, -лю́, -леш, гл. Докалывать, доколоть. ЗОЮР. І. 76.
Згі́рний, -а, -е. Нагорный.
Зметюхкати, -каю, -єш, гл. Скомкать, смять, набросать въ безпорядкѣ. Вх. Лем. 420.
Каліво, -ва, с. 1) Кустъ картофеля. Картопля сеє літо не вродила: потроху пуд калівом. Черниг. у. Оце три каліва викопала. Черниг. у. 2) О коноплѣ, льнѣ: половина повісма. Черниг. у.
Натомити, -ся. Cм. натомлювати, -ся.
Погалунити, -ню, -ниш, гл. Помочить въ растворѣ квасцовъ.
ПрисохтиCм. присихати.
Усевладництво, -ва, с. Всемогущество. Нема йому ні наситу всевладницьтвом, ні впину. К. ПС. 51.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕФЕЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.