Ватагування, -ня, с. Бытіе ватагом.
Вербинка, -ки, ж.
1) Ум. отъ вербина.
2) Раст. Aster Amellus L.
Грі́зно нар. Грозно. Став на ляхів грізно гукати.
Зду́хвина, -ни, ж. и зду́хи, -хів, м. мн. = здуховина. Так здухи й ходять у вола.
Обсівати, -ва́ю, -єш, сов. в. обсіяти, -сію, -єш, гл. 1) Обсѣвать, обсѣять. Вам дай Боже дочекати обсівати, а нам дожинати. Город скопай, обсій. 2) Обсыпать, обсыпать. Парубка до себе принадити, — то.... маком всяченим на Великдень обсіяти парубка. обсівати молодого і поїзжан. Свадебный обрядъ: обсыпать новобрачнаго и свадебныхъ гостей изъ полы шубы смѣсью овса, пряниковъ, орѣховъ, подсолнечныхъ и тыквенныхъ зеренъ, сухихъ грушъ, сливъ и хмѣля.
Озлість, -лости, ж. Досада, злость. Кульбашного взяла озлість. Піддружний з озлістю сказав.
Паристий, -а, -е. Парный, подъ пару. Добрі воли, та не паристі: один дуже сягнистий, а в другого короткі ноги, так не зійде з ним.
Розсип I, -пу, м.
1) Разсыпъ, разсыпка. Дивимось — свіжий розсип: видно брав хтось зерно вночі.
2) = розсипка. Од його всі в розсип, як голуби від шуліки.
Ростикати, -ка́ю, -єш, сов. в. рости́кати, -каю, -єш, гл. Растыкать, растыкать, наткнувши, разставить. Ноги й руки ростикали по шляхах.
Скринечка, -ки, ж. Ум. отъ скриня.
