Вивітрювати, -рюю, -єш, сов. в. вивітрити, -рю, -риш, гл. Вывѣтривать, вывѣтрить; переносно: искоренять, искоренить, уничтожать, уничтожить. Така вже запорозька натура: ні літа її не вивітрять, ні під сивим волосом не сховається.
2) Только сов. в. Отколотить. Батько взяв хлопця за руку та. добре його нагаєм вивітрив.
Вирізняти, -няю, -єш, сов. в. вирізнити, -ню, -ниш, гл. Отличать, отличить отъ другихъ.
Жере́пмик, -ка, м. Лѣсъ изъ жерепу.
Загребу́щий, -а, -е. Жадный, старающійся все забрать. Очі завидющі, руки загребущі.
Намага́ння, -ня ср. Стремленіе.
Позаманювати, -нюю, -єш, гл. Заманить (многихъ).
Порозгвинчувати, -чую, -єш, гл. Развинтить (во множествѣ).
Трудящий, -а, -е. 1) = трудячий. А трудяще, а чепурне, а роботяще. Трудящий шукає долі, а доля шукає трудящого.
2) Трудовой, заработанный трудомъ. Трудяща копійка годує довіку.
Цирклювати, -люю, -єш, гл. Осуждать, пробирать, распекать. Вони ж цирклюють з-за дурнички так вчених і старих людей.
Цічка, -ки, ж. = ціди́лок.
