Брижитися, -жуся, -жишся, гл. Морщиться, образовать складки.
Гурча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Гудѣть, журчать. Де взялися бурі й вітри, — і стучать, і гурчать. Дощ гурчить. 2) Ворковать. На церкві голуб гурче. 3) Рычать. Іди у ліс, будеш медведьом та й будем гурчати, поки світа. 4) О свиньѣ: имѣть случку.
Дриз, -за и -зу, м. Хворостъ. Нема́ ні дри́за, -зу. Нѣтъ ни прутика. нѣтъ ничего.
Злобливий, -а, -е. Злобный. Царю Христе, Спасителю мира! ти був зранку не злобливий.
Мокроте́ча, -чі, ж. Мокрая погода.
Обрубуватися, -буюся, -єшся, сов. в. обрубатися, -баюся, -єшся, гл. Дѣлать, сдѣлать бревенчатую ограду. (Гайдамаки) кругом обрубались лісом.
Полюдніти, -ні́ю, -єш, полюднішати, -шаю, -єш, гл.
1) Сдѣлаться человѣчнѣе. То він уже тепер неначе трохи полюднів, а ню спершу був такий, як той звір.
2) Возмужать.
3) Сдѣлаться люднѣе.
Сапетон, -ну, м. Родъ киселя изъ бузины. Найкраща їжа дітям — то сапетон.
Сатанивий, -а, -е. Сатанинскій. Сатанине чадо.
Тернути, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ терти. Тернуть.
