Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бережкий

Бережкий, -а, -е. Осторожный, берегущійся. Бережкий чоловік не піймається в лісі. Міусск. окр. Дика вушка бережка. Волч. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 51.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕРЕЖКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕРЕЖКИЙ"
Бусурманити и бусурменити, -ню, -ниш, гл. Басурманить.
За́верба, -би, ж. и за́вербник, -ка, м. Родъ Раст. изъ породы Salix. Вх. Зн. 18.
Киркати, -каю, -єш, [p]одн. в.[/p] ки́ркнути, -кну, -неш, гл. Рѣзко пронзительно кричать, крикнуть (о курицѣ). Желех. Пипоть у курей після ячменю робиться, — вони тоді киркають. Грин. І. 253.
Наскрадати, -да́ю, -єш, гл. Накрасть. Як возив він лк жидівський, то наскрадав лісу чимало. Канев. у.
Обхлюпувати, -пую, -єш, сов. в. обхлюпати, -паю, -єш, одн. в. обхлюпну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Оплескивать, оплескать, оплеснуть, обдать водой, обрызгать.
Підсметанник, -ка, м. Раст. Agrimonia eupatoria. Вх. Пч. II. 28.
Просіка, -ки, ж. Просѣка. Він зробив (у лісі) просіку. Драг. 205.
Снозик, -ка, м. 1) Ум. отъ сніз. 2) Въ остовѣ плетеной изъ лозы корзинки — поперечные прутья, около которыхъ загибаются тонкіе прутья, составляющіе сплошную стѣнку корзины. Вас. 148.
Таліронька, талірочка, -ки, ж. Ум. отъ талірка.
Шибайголова м. Сорвиголова. А коні наче знають, чого сим шибайголовам хочеться: скачуть, як кози, то сюди, то туди поміж кущами. К. ЧР. 92.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕРЕЖКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.