Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

березінь

Березінь, -зня, м. = березіль. Гн. ІІ. 211.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 51.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕРЕЗІНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕРЕЗІНЬ"
Барбос, -са, м. Кличка собаки. За хатою коло воріт забрехав барбос наче на вовка. Левиц. І. 30.
Жартовни́к, жартовни́ця = жартівник, жартівниця.
Затене́тити, -чу, -тиш, гл. 1) Поста вить сѣти. 2) Слегка прикрыть.
Зятів, -тева, -ве Зятевъ. Уже й христиться й молиться, що вирвалась із рук зятевих. Рудч. Ск. І. 181.
Підтоптатися, -пчуся, -чешся, гл. 1) Устать отъ ходьбы. 2) Состарѣться, ослабѣть отъ старости. Я свою вже часточку прожив, слава Богу, підтоптався. Шевч. 103.
Пообпарюватися, -рюємося, -єтеся, гл. Опариться (о многихъ).
Порозборсувати, -сую, -єш, гл. Распутать (во множествѣ).
Правдити, -джу́, -ди́ш, гл. Оправдывать. Чоловіка винили, а жінку правдили. Полт.
Прилип, -пу, м. Раст. Galium aparine. Вх. Зн. II. 32.
Чубаєчка, -ки, ж. Ум. отъ чубайка.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕРЕЗІНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.