Де́який, -а, -е. Кой-какой, нѣкоторый. Инший легко робить та хороше ходить; а деякий робить, то й піт крівавий його 'бливає, нічого не має. Забравши деяких троянців, осмалених як гиря ланців, п'ятами з Трої накивав. Сонечко позлизує сніг де з яких горбиків на піску.
Зашепота́ти и зашепоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Зашептать. Зашепотіли люде.
Звалува́ти, -лу́ю, -єш, гл. Удалиться, уйти, улетѣть (о многихъ). Е, чого тут, у ціх степах і не було? Птиці тієї, звіру!.. Звалувало десь у чужі краї. Мелитоп. у.
Коропавий, -а, -е. Шероховатый, въ бугоркахъ.
Ломота́ти, ломотіти, -тить, гл. безл? Ломить. Ломотить в костех.
Надолужа́ти, -жа́ю, -єш, сов. в. надолу́жити, -жу, -жиш, гл. 1) Наверстывать, наверстать, возмѣщать, возмѣстить, пополнять, пополнить. Я те надолужу, як живий буду. Хоче своє надолужити: рано встав, дак тепер качається. 2) Насаливать, насолить кому; надоѣдать, надоѣсть. Уже як він мені надолужив, то я рад би його у ложці води утопити. А тут ще і Грицько надолужає: що-дня іде подушне правити. Цей год щось не надолужають подушним, — може царь простив. 2) Употреблять много, часто. Він по нашому все надолужа. Він горілку дуже надолужа.
Обелець, -льця, м.
1) Тонкій берестовый стволъ, цѣликомъ употребляемый на ободъ колеса.
2) Верхній тонкій конецъ древеснаго ствола. Поїхав по обельці. Хата з обельців.
Продідувати, -ду́ю, -єш, гл. Прожить старикомъ.
Розмагоритися, -рюся, -ришся, гл. Разсердиться. От як розмагорився.
Умінний, -а, -е. = умілий.
