Виснажувати, -жую, -єш, сов. в. виснажити, -жу, -жиш, гл. Обезсиливать, обезсилить, истощать, истощить.
За́гарь, -рю, м. и за́гарь, -рі, ж. Угаръ отъ горящихъ углей.
Зачелядкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Пойти въ слуги, въ услуженіе.
Зашку́лити, -лю, -лиш, гл. Пронять, донять.
Суло, -ла, с. Деревянная рукоять желѣзныхъ вилъ.
Узорити, -рю, -риш, гл. Увидѣть. Як узорне він свою милую, обнявся з нею, поцілувався.
Форналь, -ля, м. Конюхь.
Шепотатися, -чу́ся, -чешся, гл. = шептатися. Молодиці шепоталися довгенько собі. Шепочеться з калиною о давній годині.
Шкодувати, -ду́ю, -єш, гл.
1) Жалѣть. Усі його.... шкодують. Так шкодував я за тією куркою, що лис ухопив.
2) Вредить, причинять вредъ. Твої гріхи таким, як ти, шкодують.
Штрихонути, -ну, -неш, гл. = штриконути. Як штрихоне її, — так і наштрикнув.
