Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бережняк

Бережняк, -ка, м. 1) Вѣтки и куски дерева, валяющіеся на берегу рѣки, выброшенные водою. 2) Заросль на берегу рѣки.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 51.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕРЕЖНЯК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕРЕЖНЯК"
Бубликів, -кова, -ве = бублишний. Драг. 173.
Дивогля́дь, -ді, ж. = Дивовижа. Як на дивоглядь, дивлються на мене. Камен. у.
Лигну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Удариться. Що се в тебе око підбите? — Та се я нахилилась хату мести та як лигнулась об стіл, об ріжок, та й набила. Верхнеднѣпр. у.
Немать нар. = нема.
Підчулити Cм. підчулювати.
Повидатися, -даюся, -єшся, гл. Повидаться, увидѣться. Таки з своїм родом та повидаюся. Чуб. V. 474.
Сиротюк, -ка, м. Сирота. Желех.
Талант, -ту, м. Талантъ, дарованіе.
Усправедливитися, -влюся, -вишся, гл. Оправдаться.
Щепко нар. Точно, безъ походу. Казна, щепко важить. Лубен. у. (В. Леонтовичъ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕРЕЖНЯК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.