Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бересклет

Бересклет, -ту, м. Раст. Evonimus verruscous Scop. ЗЮЗО. І. 123.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 52.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕРЕСКЛЕТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕРЕСКЛЕТ"
Валашок, -шка, м. 1) Ум. отъ валах. 2) Стволъ дерева, чистый отъ вѣтвей. Гарна лози була колись: такі славні та високі валашки та праві. — Що ж то воно значить: валашки? — Оці (указывая стволъ вишни) без гілля, самі оці. Залюбовск.
Вичавити Cм. вичавлювати.
Дурни́й, -а, -е. 1) Глупый. Заткне тебе за шапище, за дурную головище. Чуб. ІІІ. 146. Хто дурнішний — чи пани, чи прості люде? — Пани сами по собі дурні, а ми сами сами по собі. Ном. № 13473. Лучче з розумним згубити, як з дурним знайти. Посл. Да дурна була дівчинонька, що так ісказала. Чуб. V. 7. дурни́й ро́зум. Глупость; глупая голова. Дурний свій розум проклинаю, що дався дурням одурить. Шевч. Ти, козаче молоденький, дурний розум у тобі. Мет. 15. з дурно́го ро́зуму. По глупости. дурне́ бала́ка. Глупости говорить. Зміев. у. дурне́ ко́лесо. Весенняя игра. Маркев. по дурно́му. Напрасно. 2) Бѣшеный (о собакѣ). Грин. ІІ. 20. Дурна собака наших собак покачала. Харьк. у. Ум. дурене́нький, дурне́сенький. Раденький, що дурненький. Ном.
Духопе́лити, -лю, -лиш, гл. Бить, дубасить.
Мартови́й, -а́, -е́ = марцьовий.
Понесла, -лої прил. ж. Беременная. Воронеж. г.
Предківщина, -ни, ж. Старина; унаслѣдованное отъ предковъ. Моя се предківщина по варягах. К. ПС. 134.
Рачкуватися, -куюся, -єшся, гл. = рачкувати. Як почав він рачкуватися та насилу дорачкувався: звісно, ходить не може, то лізе на всіх чотирьох. Новомоск.
Самоцвіт, -ту, м. Самоцвѣтъ, драгоцѣнный камень. Була убрана на весіллі в жемчузі, в дукачах і самоцвітах. Стор. І. 34. Переносно: вообще что-либо прекрасное по своимъ природнымъ качествамъ. (Українська мова) зоставила багато свого самоцвіту в польській словесності. К. ХП. 116.
Сукрасити, -шу, -сиш, гл. Разукрасить. Ой у лузі калинонька ввесь луг сукрасила. Н. п.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕРЕСКЛЕТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.