Задави́ти, -влю, -виш, гл. Задушить, задавить. Таки Бог походив, вовк кобилу задавив. Не жируй з ведмедем, а то він тебе задавить. Нудьга його задавила на чужому полі.
Засло́на, -ни, ж. 1) Занавѣсъ. 2) = заслінка. Швидче лізьте під припічок. Я заставлю вас заслоною, а як усі поснуть, тоді випущу. 3) Защита. Моя ти радість і одрада, моя заслона і ограда.
Згре́бло, -ла, с. Скребница.
Злукавити, -влю, -виш, гл. Слукавить, схитрить. Тобі єдиному згрішив я, перед тобою я злукавив.
Напе́стуватися, -туюся, -єшся, гл. Нанѣжиться, наняньчиться.
Однакий, -а, -е. = однаковий. Я однакий, мамо, не змінився.
Півчий, -чого, м. Пѣвчій. Ми святого Петра півчі. Я вас добре знаю, бо ви півчі.
Познавати, -наю́, -є́ш, сов. в. познати, -знаю, -єш, гл. = пізнавати, пізнати. Вийди, мати, з хати познавати дитяти.
Сталитися, -лю́ся, -лишся, гл. Оскаливаться, переносно: плакать. Оттак жінки що-дня голосять, а роспитай — сама не зна, чого сталиться навісна.
Хапком нар. Наскоро, на скорую руку, поспѣшно. Так хапком зробив куріня, та й не до ладу. Посідали на вози хапком та мерщій їхати, щоб завидна дома бути.
