Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

свинячий

Свинячий, я, є 1) Свиной, свинскій. Свиняче лігво. Тут їли.... свинячу голову до хріну. Котл. Кн. I. 18. Свиняча їда. Чуб. V. 843. 2) — дощ. Дождь сквозь солнце.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 106.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВИНЯЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВИНЯЧИЙ"
Білш и пр. = Більш и пр.
Богобоящий, -а, -е. = Богобійний. Які люде стали не богобоящі: у великий піст п'ють. Лебед. у. Буде зверху хороше убрання, а душа буде негарна, не богобояща. О. 1862. VIII. 29.
Господа́рний, -а, -е. Занимающійся хозяйствомъ, хозяйственный. А дівка.... така господарна, що пари їй нема. Федьк.
Конопельки, -льок, ж. мн. Ум. отъ коно́плі.
Метли́ще, -ща, с. Палка къ метлѣ.
Підосінь, -ни, ж. Начало осени. Харьк.
Поперегинати, -на́ю, -єш, гл. Перегнуть (во множествѣ).
Ростріскати, -каю, -єш, гл. = рострощити. Грім забив одного чоловіка, геть його ростріскав. Гн. І. 18.
Рудявина, -ни, ж. Ржавое болото.
Фасочка, -ки, ж. Ум. отъ фаска.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СВИНЯЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.