Брикливий, -а, -е. 1) Лягающій.
2) Своенравный, капризный. Ти, кажуть, дівка не бриклива, але од старости сварлива. Ум. брикливенький.
Говедо, -да, с. = гов'єдо. Употребляется только какъ бранное слово.
Жайворінячий, -а, -е. = жайворонків.
Жерди́на, -ни, ж. = жердка. Ум. жердинка.
Зві́шати, -шаю, -єш, гл. = зві́сити. Сіла при Кубані над кручею і ноги звішала. .
Мига́тися, -гаюся, -єшся, [p]одн. в.[/p] мигну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Мерещиться, виднѣться, мелькать, мелькнуть. Мигається мені та Орлиха, мов у тумані. Він хутенько вбіжить. Яка з нас під той час мигнеться: «Здорова була, дівчино!»
Нами́стечко, -ка, с. 1) Ум. отъ нами́сто. Лупи мені намистечко на білую шию. 2) При кипѣніи воды пузырьки возлѣ краевъ посуды. Нерве намистечко у чавуні по-над краями, то вже вода починає закипати. З) нами́стечко кува́ти. О кукушкѣ: куковать. Зозуленька... живе собі як панна, гуляє у садку, нічого не псує, по гілечках намистечко кує да скілько літ кому прожить віщує.
Подробити, -блю́, -биш, гл. = подрібнити. Сала кус самий любіший зараз подробила.
Реп'яшковий, -а, -е. 1) Репейниковый. 2) реп'яшкова кривулька. Родъ вышивки.
Свинарик, -ка, м. Ум. отъ свинарь.
