Галабурдник, -ка, м. Буянъ, дебоширъ.
Духо́та, -ти, ж. 1) Зной, жара, духота. А сонце все пече та пече, духота душить, сохне в горлі, в роті, в грудях. 2) Спертый воздухъ.
Заку́рювати, -рюю, -єш, сов. в. закури́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Задымливать, задымить. Затопила, закурила сирими дровами. 2) Закуривать, закурить. Люльки з пожару закурили. 3) Заканчивать, закоптить. 4) Запыливать, запылить что. 5) Только сов. в. Быстро побѣжать, быстро поѣхать. Закурив з Кам'янця вже парафіяльним попом. 6) Начинать, начать курить водку, закурить. Отсюда закури́ти — запить, загулять. Продав усю худобу, та як закурив!
Напа́сти I, -ся. Cм. нападати, -ся.
Недомірок, -рка, м. Рыба менѣе средней величины.
Поклонець, -нця, м. = поклін. Сирітка кинулась до ніг, поклонці тричі положила.
Порозцвірінькуватися, -куємося, -єтеся, гл. О воробьяхъ: раскричаться.
Пророка, -ки, м. = прорік = пророк. Як був собі чоловік пророка.
Столичний, -а, -е. Столичный.
Хворостити, -щу, -стиш, гл. Бить хворостиной, розгой.
