Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

світило

Світило, -ла, с. 1) Свѣтило. К. Бай. 156. К. Іов. 68. 2) Свѣчи церковныя. Велике диво світило. Ном. № 5537. Несуть тіло до гроба без кадила, без світила. Грин. III. 143.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 109.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВІТИЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВІТИЛО"
Коропатниця, -ці, ж. -Корона. Вх. Уг. 246.
Которгати, -гаю, -єш, гл. Сильно дергать, теребить, тормошить.
Небезпечність, -ности, ж. Опасность.
Окаряч нар. Разставя ноги. А пані ходе по базарю окаряч. Лебед. у.
Омертвіти, -вію, -єш, гл. Омертвѣть, обмереть. Омертвіють люде від страху. Єв. Л. XXI. 36. Як вистрелили, дак він і омертвів.
Погострити, -рю́, -риш, гл. Поострить.
Пообуватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Обуться (о многихъ).  
Тринка, -ки, ж. Ум. отъ трина.
Упитися Cм. упиватися.
Шелепнути, -пну, -неш, гл. Упасть съ шумомъ. Він так і шелепнув у саму середину. Таращ. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СВІТИЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.