Байкарь, -ря, м. Баснописецъ.
Бублик, -ка, м. Бубликъ, баранокъ. Чудний як бублик: кругом об'їси, а в середині нема нічого. Ум. бубличок.
Ґудз, -дза и ґудзь, -дзя, м. 1) Пуговица. Ціновим ґудзем застебнувся. 2) Шишка отъ ушиба, опухоль. Будував сю хату низького зросту чоловік і двері міряв по собі, то аби сьмо ґудза не набили. Да якийсь бойчак загилив кизяк, вліпив кизяком, аж ґудзь під оком. 3) Узелъ на веревкѣ, ниткѣ. Сей батіг був і посмолений, а тепер вже давно обліз, аж рудий та товстий такий! І на кінці ґудз як голуб'яче яйце. Ум. Ґу́дзик. Іде по улиці чоловічок, сам мерзений, мідяні ґудзики, на шапці бляшка з доброго семигривенного.
Ди́бати, -баю, (-блю), -баєш, (-блеш), гл. 1) Ходить на ходуляхъ. 2) Ходить медленно и неловко; ходить, вытягивая ноги (о людяхъ съ длинными ногами, о дѣтяхъ и пр.). Близько видати, далеко дибати. Диба, мов муха по сметані. Диба, мов журавель. Та мала пташка, та невеличкая по билиночці дибле. На дворі під тополями дибали Ова журавлі. Диба, мов не своїми ногами.
Живи́ло, -ла, с. Оживляющее средство. Не плачте, я вам його оживлю: в мене є живило.
Мнясни́ці, -ць, ж. мн. Мясоѣдъ. Ой все пости, та нее пости та будуть м'ясниці. Ум. м'ясни́ченьки, мнясни́ченьки.
Опалубити, -блю, -биш, гл. Хватить палкой, ударить.
Отакий, -а́, -е́ = оттакий.
Перегнітити, -гнічу, -тиш, гл. — себе. Подавить, обуздать. Оліхвер вилаяв мене ні за віщо, ще й ударив, — я себе перегнітив: одійшов та й край.
Сокотитися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Беречься, остерегаться.
