Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

світильник

Світильник, -ка, м. 1) Украшенная свѣча, которую світилка держитъ на свадьбѣ. 2) Подсвѣчникъ. Харьк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 109.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВІТИЛЬНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВІТИЛЬНИК"
Ґльоґ, -ґа, м. = Ґлеґ. Ном. № 12571.
Жере́бчик, -ка, м. Ум. отъ жеребець.
Загремі́ти Cм. загрімати.
Повертом нар. Возвращаясь, на обратномъ пути.
Подвіронько, -ка, с. Ум. отъ подвір'я.
Пороздобрюватися, -рюємося, -єтеся, гл. Раздобриться (о многихъ).
Поросхитуватися, -туємося, -єтеся, гл. Раскачаться, расшататься (во множествѣ).
Прем нар. = притьмом. В мене шия чиста... що-дня мию, хиба вже прем часу не маю. Св. Л. 171.
Угорка, -ки, ж. 1) Венгерка, венгерская женщина. 2) Сортъ сливъ: венгерка.
Утаборитися, -рюся, -ришся, гл. Укрѣпиться въ лагерѣ. Втаборились сіромахи. Потоцького ждучи. К. Досв. 15.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СВІТИЛЬНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.