Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

світильник

Світильник, -ка, м. 1) Украшенная свѣча, которую світилка держитъ на свадьбѣ. 2) Подсвѣчникъ. Харьк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 109.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВІТИЛЬНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВІТИЛЬНИК"
Бодачок, -чка, м. 1) Ум. отъ бодак. 2) Раст. Cirsium pannonicum. Лв. 97.
Заку́шувати, -шую, -єш, сов. в. закуси́ти, -шу́, -сиш, гл. Закусывать, закусить. Ном. № 6001. Уже закушував смачненько, хто добре пінної лигнув. Котл. Ен. V. 21. По одній не закушують. Ном. № 11527.
За́ріб, -робу, м. см. зарібок.
Кацарівна, -ни, ж. Царевна. Ой одчиняй ворітечка, кацарівно! (Говорится къ царевнѣ). ЗОЮР. II. 14.
Му́рзати, -заю, -єш, гл. Пачкать, марать (лицо, руки).
Пів Полъ, половина. Употребляется только въ соединеніи съ другими словами: Півстада. Чуб. V. 189. Півбока. Рудч. Ск. І. 45. Не сказавши ні півслова. Котл. Ен. II. 40.
Поляк, -ка, м. Полякъ. До поляків не ходимо на жадну пораду. ЕЗ. V. 242. Ум. поляченько, нѣсколько презрительно: полячок. Хвалилися поляченьки, що вни звоювали. АД. II. 39. Зріклисмося... і тих панків, тих полячків, котрії з нас жили. ЕЗ. V. 242.
Постук, -ку, м. Стукъ. Лежу... коли се стукає. Се ж його постук. Г. Барв. 237.
Протуркотіти, -чу́, -ти́ш, гл. = протуркотати.
Хвараон, -на, м. Фараонъ. Ти Мойсея со ізраїльтянами перевіз через море, хвараона потопив г зробив йому великеє горе. Чуб. І. 166. Як жиди вийшли з Єгипту, пустився здоганяти їх фараон. Гн. II. 227.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СВІТИЛЬНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.