Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

свіргун

Свіргун, -на, м. = цвіркун. Вх. Пч. І. 6.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 108.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВІРГУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВІРГУН"
Барасулі, -суль, ж. мн. Большія стеклянныя желтыя бусы. Шейк.
Вискіпатися, -паюся, -єшся, гл. Проявиться, взяться. і звідки се він вискіпався на наше безголов'я?
Зашеретува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) О зернахъ: размолоть на крупу. 2) О льдѣ: затереть. Сього року під Вознесенським льодом зашеретувало.
Кавунець, -нця́
Кухля, -ля́ти, с. Маленькій кухоль. І лигнув кухля вишнівки. Сніп. 131.
Перемірати, -раю, -єш, гл. Умирать. Хто перебірає, той голодом перемірив. Ном. № 12165.
Розмісити Cм. I. розмішувати.
Сажньовий, -а, -е. Саженный, длиною въ сажень.
Статурний, -а, -е. 1) Стройный. 2) Складный, складно, красиво сдѣланный, имѣющій фасонъ. Мнж. 163, 192.
Стеженька, стежечка, -ки, ж. Ум. отъ стежка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СВІРГУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.