Апо́стол, -ла, м. 1) Апостолъ, одинъ изъ двѣнадцати учениковъ Христовыхъ. Учеників назвав апостолами. І посходились апостоли до Ісуса. Подибує він раз янгола, ци апостола. 2) Учитель, провозвѣстникъ истины. І день іде, і ніч іде і, голову схопивши в руки, дивуєшся, чому не йде апостол правди і науки. 3) Книга дѣяній и посланій св. апостоловъ. То було по великих празниках народ приходив до Дороша, неначе до церкви, от він і читав їм Євангелію, Апостола і Псалтирь.
Вибріхувати, -хую, -єш, сов. в. вибрехати, -шу, -шеш, гл. 1) Ложью, обманомъ пріобрѣтать, пріобрѣсть. (Циган) що вибреше, що вимота, то те й його. 2) Выдумывать, выдумать небылицы. Глузує над людьми, базіка, вибріхує таке, що на, неначе пані превелика.
Мча́лка, -ки, ж. Вѣстница. Встрѣчено у Котляревскаго: Іриса цьохля проклятуща... Олимпська мчалка невсипуща.
Надовбти́, -бу́, -бе́ш, гл. = надовбати.
Обстуджувати, -джую, -єш, сов. в. обстуди́ти, -джу́, -диш, гл. Обдувать, обдуть, сдуть съ чего (пыль). Мабуть не можна ганчіркою обтирати, — я краще обстуджу пил та й годі.
Піп, попа, м.
1) Попъ, священникъ. попа в ре́шеті возити. Утаивать грѣхъ на исповѣди.
2) пт. Fulica astra, лысуха черная.
3) Насѣк. = зеленяк 1, Cetonia aurata.
Прохмелитися Cм. прохмелятися.
Ріп'як, -ка, м. Раст. Carduus nutans L.
Страшити, -шу́, -ши́ш, гл. Пугать. Коли страшиш, сам не бійся.
Уброїтися, -роюся, -їшся, гл. Сдѣлать подъ себя.
