Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

свирілка

Свирілка, -ки, ж. Ум. отъ свиріль. Прадід Адам і дядько Хам зайграли є свирілки. КС. 1882. IV. 170. Ум. свирілочка. В правій руці свирілочка, а в лівій топорець (у вівчаря). Шух. 1. 202.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 106.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВИРІЛКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВИРІЛКА"
Допа́люватися, -лююся, -єшся, сов. в. допали́тися, -лю́ся, -лишся, гл. 1) Дожигаться, дожечься. Зліпили довгу свічку і почали палить осичину. Допалились до половини. Грин. І. 70. 2) Докуриваться, докуриться. 3) Догорать, догорѣть.
Замітки́й, -а́, -е́ Примѣтный.
Зарика́ти, -ка́ю, -єш, гл. Зарычать. І мов ті леви голодні з усіх боків зарикали. К. Псал. 51.
Кантора, -ри, ж. Кондратович... пішов у кантору. Стор.
Повчити, -чу, -чиш, гл. Сооружать? мастерить? Хату повчу, та й не сповчу й досі. Вас. 208.
Полубіс, -са, м. Полу-бѣсъ, полу-человѣкъ. Мабуть вона полубіса вродила? Греб. 373.
Попередити, -ся. Cм. попережати, -ся.
Сопти, -пу́, -пе́ш, гл. Сопѣть. Сопе, як ковальський міх. Нол.
Стріча, -чі, ж. Встрѣча. Біжать один одному в стрічу. Котл.
Худо II, нар. Плохо, худо. Ой як добре буде, то я й забарюся, а як худо буде, то й назад вернуся. О. 1861. IV. 93. (Н. п.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СВИРІЛКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.