Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

свідчення

Свідчення, -ня, с. Свидѣтельство. Архиреї шукали свідчення. Єв. Мр. XIV. 55.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 107.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВІДЧЕННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВІДЧЕННЯ"
Ді́дичок, -чка, м. Ум. отъ дідок.
Каламітний, -а, -е. = каломутний.
Кружкома нар. Кружкомъ, въ кружекъ. Посідали кружкома. О. 1862. VIII. 18.
Одноземець, -мця, м. Единоземецъ, соотечественникъ.
Отягуватися, -гуюся, -єшся, гл. = отягатися. Радюк зрозумів, що Ольга втягувалась. Левиц. І.
Пообмотувати, -тую, -єш, гл. Обмотать (во множествѣ). Пообмотували ноги полотном (мертвому). Харьк. у.
Попідгинатися, -наємося, -єтеся, гл. Подогнуться (во множествѣ).
Посушний, -а, -е. О времени года: когда бываютъ засухи, сухой. Під той посушний рік я насіяв хліба багато, та й не вродив. Камен. у.
Признатний, -а, -е. Выдающійся, замѣтный. Попова хата у селі признатна. Павлогр. у.
Сухітка, -ки, ж. Ум. отъ сухота.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СВІДЧЕННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.