Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

свійський

Свійський, -а, -е. Домашній. Кожний свійський птах сусідивсь до людей в солом'яній хатині. К. Дз. 137. Коли нема диких (качок), то з досади і свійських лущить. Стор. 1. 233.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 108.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВІЙСЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВІЙСЬКИЙ"
Ґо́вда, -ди, ж. Башка. Подольск. г.
Дорі́дливий, -а, -е. = дорідний. Сльози такі дорідливі, як дощ перед грядом. Св. Л. 98.
Зги́бати, -баю, -єш, гл. Найти, встрѣтить. Сидітимеш, Ірина, поки тебе чорт згиба. Ном. № 8892.
Земля́цький, -а, -е. Земляцкій.
Калантир, -ра, м. Карантинъ. Закр. Желех.
Капшуковий, -а, -е. Кошельковый.
Кобильоха, -хи, ж. = кобилярка. Вх. Лем. 425.
Наза́вше нар. = назавжди. Тя назавше щире кохаю. Голов. І. 347.
Улогвистий, -а, -е. Желобообразный, со впадинами.
Хитання, -ня, с. Шатаніе, качаніе.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СВІЙСЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.