Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

свійський

Свійський, -а, -е. Домашній. Кожний свійський птах сусідивсь до людей в солом'яній хатині. К. Дз. 137. Коли нема диких (качок), то з досади і свійських лущить. Стор. 1. 233.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 108.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВІЙСЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВІЙСЬКИЙ"
Бакаль, -ля, м. Озеро. Бакаль (озеро) такий, що ніт його переплисти, ніт його переїхати. Чуб. II. 256.
Відчитувати, -тую, -єш, сов. в. відчитати, -таю, -єш, гл. Отчитывать, отчитать. Прийшла оце мені черга царівну відчитувати. Рудч. Ск. II. 29.
Дурча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Урчать, бурчать. І отесу можна в кишку затягнуть, аби не дурчала. Ном. № 12172.
Переженити, -ню, -ниш, гл. Переженить. Що ж тут, добродію, за мудрощі Кабицю оженити? Хиба ж ми мало переженили всякого народу? О. 1861. XI. Кух. 33.
Підмурок, -рку, м. Основаніе стѣны, фундаментъ. Св. Л. 26.
Пождати, -жду, -жде́ш, гл. Обождать, подождать. Пожди, небого! ще козак за мною їде. Г. Барв. 380. А пожди но! Н. Вол. у. Чи зараз, чи пождавши поїдеш? Н. Вол. у.
Роскудовчувати, -чую, -єш, сов. в. роскудо́вчити, -чу, -чиш, гл. = роскудлувати, роскудлати. Волосся йому роскудовчене. Кв. І. 113.
Скрекіт, -коту, м. Стрекотаніе.
Стонога, -ги, ж. = стоніг. Котл. Ен. V. 73.
Уторливий, -а, -е. .? вторлива ганна — то в'яне, то гарна.ном. № 3187
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СВІЙСЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.